Насамперед, співробітники ломбарду оцінюють каміння. Це дозволяє визначити точну вартість коштовностей. Детальніше про те, як проводиться оцінка, буде розказано далі.

Після оціночних процедур ломбард розпочинає оформлення. Якщо людина закладає сережки або каблучки з діамантами, і йому підходить запропонована за них ціна, приступають до оформлення договору. Це забирає мінімум часу за наявності документа, що засвідчує особу. Усі угоди укладаються офіційно, тому клієнт разом із грошима отримує договір із умовами угоди. Угода з ломбардом чиста та прозора, а також дає гарантію чесності.

Після оформлення переходять до розрахунку. Під заставу діамантів ломбард видає обумовлену суму, а коштовності зберігаються в надійних сейфах.

Як було сказано вище, діаманти можуть мати різну вартість, яка визначається за результатами оцінки. Існують різні прейскуранти, куди орієнтуються фахівці щодо цінності каміння. Серед них найбільш поширені The Guide та Rapaport, але є й інші. Ціна формується з чотирьох параметрів: ваги, кольору, чистоти та огранювання.

Маса дорогоцінного каміння визначається в каратах: 1 карат = 0,2 грама. У ломбардах використовуються спеціальні ювелірні ваги. Якщо камінь вставлений у сережу або каблучку, застосовується розрахунковий метод або орієнтуються на таблицю співвідношення розмірів діаманта до ваги. Камінь вагою 1 карат має діаметр близько 6,5 мм.

Чим більший розмір, тим дорожче можна закласти діамант, тому що вартість зростає непропорційно до ваги. Наприклад, камінь на 1 карат буде коштувати набагато дорожче двох камінчиків по 0,5 карата.

Діаманти діляться на три основні категорії за кольором:

1. Безбарвні або з блакитним відтінком – найцінніші.
2. Безбарвні із жовтими, сірими, лимонними, коричневими або бузковими відтінками – вони оцінюються нижче.
3. Яскраві жовті, червоні, зелені та інші діаманти досить цінні через свою рідкість.

За кордоном діаманти прийнято оцінювати за кольором у буквеному вигляді за системою GIA. Використовуються маркери від D до Z. Маркування D отримують безбарвне каміння, а Z – діаманти більш насичених кольорів. У вітчизняній системі кольори визначаються цифрами, причому класифікація залежить від кількості граней.

При закладанні діамантів у ломбард фахівці обов’язково оцінюють їхню чистоту. Під цим параметром мають на увазі наявність або відсутність дефектів, їх кількість та розмір. Чим їх менше, ніж чистіше камінь. Цілком чисті діаманти – велика рідкість. У західних системах використовують шкалу, що складається із шести категорій:

• Flawless – ідеально чисте каміння, на якому навіть при 10 кратному збільшенні не видно сторонніх включень та дефектів на поверхні.
• Internally Flawless – просто чисті діаманти. При 10-кратному збільшенні не видно включення.
• VVS, VS та SI – ці три категорії позначають різні ступені помітних включень, коли камінь оглядається зі збільшенням х10.
• I – це каміння з внутрішніми та зовнішніми дефектами, які видно неозброєним оком.

За вітчизняною системою чистота діамантів визначається у цифровому вигляді з урахуванням кількості граней: для 17 граней – від 1 до 6, а для 57 граней – від 1 до 12.

Якість ограновування

Залишені у заставу діаманти потребують оцінювання їх огранювання. Її якість визначають за пропорціями та симетричністю каменю, а також якістю його полірування. У західних системах застосовуються такі параметри, як Poor, Fair, Good, Very Good та Excellent (від найгіршої до кращої). У вітчизняній системі всього чотири градації: від А до Р. Огранювання важливе у випадку з окремим камінням або коли закладаються вироби з діамантами.